Щороку з 25 листопада до 10 грудня відбувається Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».

Основне завдання цієї кампанії привернути увагу спільноти до двох актуальних проблем: запобігання і протидія домашньому насильству та торгівлі людьми, а також активізація діяльності державних установ, громадських організацій заради захисту прав людини.

Офіційно, цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН 1999 року, але відзначати його почали з 1981 року – як пам’ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухільо в 1960 році.

У знак підтримки, люди у всьому світі пов’язують помаранчевою стрічкою свій одяг. Це офіційний колір протидії насильству, що символізує світле та вільне майбутнє.

Період акції охоплює наступні важливі дати:

• 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
• 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
• 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
• 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
• 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
• 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
• 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

«16 днів проти насильства»  –  це нагода ще раз нагадати громадськості про існування цих проблем у суспільстві, підвищити рівень обізнаності людей щодо усіх форм насильства, продовжити процес створення недискримінаційного простору для життя, розвитку і професійного зростання кожної людини.

https://psychologistolya.blogspot.com/p/16.html - корисні матеріали для роботи.

 

16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.

Статтею 6 була урочисто проголошена дата щорічного святкування події.

У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ця Декларація розвиває принципи, які були сформульовані ще у 1948 році у Загальній декларації прав людини.

Як заявлено в Декларації принципів толерантності (від лат. tolerantia — терпіння), «терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру».

Терпимість, означає повагу, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів вияву людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань.

Терпимість – це гармонія у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, але й політична та правова потреба.

Пропагування терпимості має особливу важливість в сьогоднішню епоху стрімкого посилення глобалізації, мобільності та взаємозалежності.

Різноманіття – це безцінна перевага, проте вона може виступати й джерелом напруги. Конфлікти на національному, етнічному, релігійному, конфесійному, політичному та інших підґрунтях стали ознакою сьогодення і в нашій країні. Але толерантність спроможна розряджати потенційні конфлікти. Усі ми хочемо, щоб війна швидше закінчилася і щоб у нашій країні знову запанував мир.

Населення Землі складається з представників різних культур, які сповідують різну релігію, мають різноманітні традиції. Кожна особистість індивідуальна, і насильство не повинне мати місце в житті людей. Невідповідність людини вигаданому ідеалу призводить до агресії, насильства, екстремізму. Така ситуація спостерігається в останні роки в усьому світі. Людство повинно навчитися поважати не тільки себе, але і свій народ зокрема, виступати проти будь-якого роду прояви дискримінації та усувати стереотипи, що склалися. Виявляючи терпимість, ми сприяємо припиненню воїн і розбіжностей.

«Тепер, коли ми навчилися літати в повітрі, як птахи,

плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного:

навчитися жити на землі, як люди».

(Б. Шоу)

Саме цьому мистецтву – жити з людьми і серед людей присвячений День толерантності, який відзначають у всьому світі.

https://drive.google.com/drive/folders/1uQDOS5kPPNCi-ec-mDl1uyNTjQQiZdgH - матеріали до дня толерантності.

 https://vseosvita.ua/user/id814919/blog/5-multfilmiv-iaki-dopomozhut-vykhovaty-tolerantnist-u-shkoliariv-47640.html - мультфільми які допоможуть виховати толерантність у дітей.

День доброти

 

СЬОГОДНІ 13 листопада - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДОБРОТИ: ІСТОРІЯ СВЯТА ТА ЦІКАВІ ФАКТИ

Дуже доброю традицією для багатьох країн стало щорічне святкування 13 листопада Всесвітнього дня Доброти (World Kindness Day). У 1998 році в Токіо країни Тихоокеанського регіону провели симпозіум, який називався "всесвітній рух за доброту". Саме вони були першими, хто заснував свято, а пізніше до ідеї приєдналися й інші держави.

В даному заході брали участь представники Австралії, Канади, Японії, Таїланду, Сінгапуру, Великобританії і США (пізніше до Руху приєдналися й інші країни).

Сама організація «Всесвітній рух доброти» була створена в Японії роком раніше, в 1997-му, і зібрала під свої прапори» однодумців руху доброти з різних країн – волонтерів та добровольців, які з року в рік невпинно діють по всьому світу і своїми справами надихає людей на здійснення добрих вчинків. І сьогодні приєднатися до них можуть всі бажаючі зробити добрий, щирий, благородний вчинок. Тим більше, що основне спілкування учасників Руху відбувається за допомогою інтернету, де на своїх ресурсах вони розповідають про ідеї благих справ і способи їх втілення.

         До речі, у Руху є свій офіційний документ – «Декларація доброти», яка говорить: «Ми визнаємо фундаментальну важливість простої людської доброти, як основної умови доставляє задоволення і осмисленого життя, і цим документом проголошуємо створення Всесвітнього руху доброти. Ми будемо прагнути об'єднатися через організації в кожній країні і з допомогою створення всесвітньої мережі, і створити більш добрий і більш повний співчуття світ».

Саме учасники цієї організації і запропонували створити таке чудове свято. Офіційно Всесвітній день Доброти був заснований у Сінгапурі 18 листопада 2000 року на 3-й конференції Руху доброти.

Не секрет, що в сучасному високотехнологічному і швидкісному світі все частіше людські почуття та моральні якості відходять на другий план, і зокрема – доброти серед нас стало набагато менше – цей факт, на жаль, очевидний. Тому сьогоднішнє свято – ще один привід згадати про такі якості і категорії людських відносин як Доброта і об'єднати існуючі в різних країнах руху за доброту, щоб допомогти людям усвідомити, що робити добро – це зовсім нескладно, а результат у добрих справ і вчинків колосальний.

Ще одна мета Всесвітнього дня Доброти, за словами його засновників, – сприяти об'єднанню різних націй, незважаючи на мовні та культурні відмінності. Адже тільки на основі щиро добрих справ і вчинків можна досягти єдності і взаєморозуміння, зберігши при цьому самобутність і унікальність.

Ще раз скажемо, що творити добрі справи – неймовірно просто, добро не вимірюється грошима, часом – не вимагає багато часу і сил, головне – почати. Навіть просто добра усмішка незнайомій людині – вже здатна творити чудеса, в тому числі й для самої людини, хто це Добро робить. Адже крім того, що добрі справи підвищують всім настрій, вони ще й як не можна краще впливають на самопочуття, підвищують життєвий тонус.

         Згідно з дослідженням психологів і лікарів з різних країн, люди, які щодня роблять добрі справи, краще почуваються і фізично, відчувають своє життя більш гармонійним, володіють кращим імунітетом, а значить – вони менше хворіють і довше живуть. І все це навіть підтверджена практичними дослідженнями – коли людина робить щось хороше іншим людям, у неї підвищується рівень лімфоцитів і розширюються судини, це веде до правильної роботи серця; мозок виробляє велику кількість ендорфінів (відомих як «гормони задоволення»), які мають заспокійливий ефект, нейтралізують дію стресу, полегшують депресію. Нарешті, чуйність супроводжується душевним підйомом, що межує з ейфорією, що пояснюється виробленням гормону серотоніну, який регулює настрій.

І як закликають організатори свята, важливо бути добрим не тільки в цей День, але і щодня, причому добрим безмежно і безкорисливо. Адже, якщо чекати подяку (в будь-якому її прояві) за свою доброту, то це вже не справжня Доброта.

До речі, у самого свята за час його існування з'явилися і свої традиції. Так, в День Доброти, крім добрих посмішок і справ, прийнято дарувати знайомим і незнайомим людям квіти (наприклад, у Сінгапурі – маргаритки і гербери). А спеціально для цього Дня французький художник Оріль (Aurele) створив символ – відкрите серце.

https://drive.google.com/drive/folders/1j6jkfv27dBABmkhEesK5yL5EP_JEMqGz -Корисні і цікаві відео про добро.

Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, мета якого – висвітлення проблеми торгівлі людьми, необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідування злочинців, надання допомоги постраждалим особам.

Проблема торгівлі людьми особливо загострилася під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Жінки та діти, які змушені покинути Україну, прямують до сусідніх країн, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас чоловіки, що залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми, застерігає Міжнародна організація з міграції (МОМ).

За даними Міжнародної організації праці (МОП) у світі близько 40 млн людей перебувають у рабстві, з них 71% – це жінки, а одна з чотирьох жертв – діти.

Крім того, зараз у світі використовується праця приблизно 152 мільйонів дітей віком від п’яти до сімнадцяти років.

За оцінками Представництва Міжнародної організації з міграції, в Україні з 1991 року понад 230 тисяч українців постраждали від різних форм сучасного рабства.

Нагадуємо, що відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, зокрема сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи.

Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином в Україні!

Стаття 149 Кримінального кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.

Торгівля людьми - це сучасне рабство, з яким можна і треба боротись! Як себе вберегти  можна дізнатись перейшовши за посиланням:

https://drive.google.com/drive/folders/1cE5vOeWMCezNwXuiCymr9eK0llqKYal2 - корисна інформація.

 

Всесвітній день психічного здоров'я.

 

Ось уже 30 років 10 жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров'я. Це привід обєднати зусилля світової спільноти і почати заповнювати дефіцит уваги до питань психічного здоров'я. Особливо, коли ми бачимо негативний вплив пандемії на населення. І ще не оговтавшись від цього, до нас українців прийшло нове випробування - війна, яка дуже і дуже негативно впливає на психічний стан кожного українця. Тому дуже важливо розпізнати ознаки розвитку психічних порушень у себе, своїх близьких або колег.  Першими сигналами, які потребують уваги є :

• тривале порушення сну
• істотне зниження настрою
• стійкі навязливі думки
• втрата інтересу та задоволення від справ і дозвілля.

Здоров'я людини, в тому числі й психічне, в першу чергу залежить від неї самої. Важливо:

• знайти хобі та розвивати його
• організовувати час та простір для якісного сну
• бути активним
• спілкуватися з цікавими людьми
• медитувати 

У разі виявлення в себе ознак погіршення психічного здоров'я рекомендовано звернутися за професійною допомогою. Потрібно знати що: Психічне здоров'я — це рівень психологічного добробуту, який визначається не тільки відсутністю психічних захворювань, а й низкою соціально-економічних, біологічних і тих, що стосуються навколишнього середовища чинників. Пропоную цікаві та корисні матеріали, які допоможуть дізнатись більше про цю важливу тему.

https://drive.google.com/drive/folders/17tRNcaqX_b36hIHOQbovjRyj__w6TQn2  -Цікаві та корисні презентації для учнів, педагогів та батьків.

https://drive.google.com/drive/folders/1NA_cUPHMcBxao3ZQpcuSRCtv6reilOWO- Вправи на зняття стресу.

https://drive.google.com/drive/folders/1Ge0VzU-YrcTR3nwlKk62EGqgCgPM5F1W - Хвилинка релаксації.

https://www.mh4u.in.ua/test/shho-vy-znayete-pro-psyhichne-zdorovya/ - анкета Що ви знаєте про психічне здоровя?

https://www.mh4u.in.ua/test/shho-vy-znayete-pro-psyhichne-zdorovya/ - анкета Як ваше психічне здоровя?

Скоро до школи!

 Шановні колеги завтра розпочнеться новий навчальний рік. Через збройну агресію росії психічне здоров*я учасників освітнього процесу під загрозою. Тому дуже важливо усім педагогам володіти елементарними навичками подолання тривожності, нападів панічної атаки, вміти переспрямовувати увагу конкретної дитини, або дітей на позитивні явища, зацікавити їх, знайти способи піднесення їхнього настрою. 

Психологи наголошують,  що дуже важливо, щоб діти мали можливість максимальну кількість часу займатися різними видами рухової активності, що напряму забезпечує їх позитивний емоційний стан. Адже стрес - це біологічна реакція організму людини, в цей момент утворюються такі гормони, які допомагають впоратися нашому організму із складною ситуацією. І саме через тіло під час фізичної активності ці гормони стресу покидають наш організм, і ми поповнюєм такий гормон щастя як дофамін.

Переглянувши на сайті ІППОЧО вкладку "Психологічна допомога педагогам" ви можете ознайомитись з інструментарієм для використання у роботі не лише працівниками психологічної служби, а й педагогами. Потрібно зазначити, що психологічна допомога та емоційна підтримка в умовах воєнного часу має проводитись систематично і поетапно починаючи із садочка. Тому істотно зросла роль психологічної компетентності педагогічних працівників.

Для  зняття психоемоційного напруження, профілактики стресових розладів в умовах війни , щоранку під час психологічних хвилинок використовуйте вправи: "Квітка та свічка", "Ледачий кіт", "Лимон", "Черепашка", більше вправ можна переглянути у вкладці "Психологічна допомога педагогам"; викоистовувати психокорекційні відео у відеотеці "Психологічні вправи педагогам для подолання стресу на уроках ".

Правило кисневої маски!

Кожен педагог має спочатку попіклуватися про свій емоційний стан , мати власні ресурси стійкості. А для того, щоб згадати, які є ресурси можна ще раз переглянути мою відео презентацію "Психологічні ресурси людини" https://www.youtube.com/watch?v=94vnzpImtKE&t=107s.

Війна: де брати сили, щоб вистояти та підтримати дітей?

     Війна триває. І в цій війні кожна матір має рятуватися свма і рятувати своїх дітей, фізично і психічно. Кожна мама має знайти - невідомо де і як - невичерпний запас сил, щоб захистити своїх дітей. Щоб вберегти їх від всього того болю, що відбувається  довкола.

    Діти - дзеркало емоційних реакцій батьків, дорослих, що поруч. Тому перше, що треба зробити батькам, - вдягнути кисневі маски на себе. Стабілізувати свій власний емоційний стан. Щоб контейнерувати дитячі емоції, мама потребує місця у своєму власному емоційному контейнері.

Що робити?

    Зверніться до сили своєї уяви: шукайте сили та ресурси в минулому - в силі свого роду, у майбутньому - у своїх цінностях та у теперішньому - у своїх діях. 

   Згадайте, що ви величезна сила!!! 

    Ви набагато більша ніж вам здається. За вами, за вашими плечима  - сотні і сотні жінок вашого роду, що жили до вас, що були за майбутнє і за вас. Що змогли вижити  і передати вам іскру життя . Уявіть їх, як широкі крила за вашою спиною, як глибоке коріння під вашими ногами. . Відчуйте силу своїх жінок, яка потоком іде до вас, наповнюючи та даючи можливість вижити і діяти далі. Відчуйте своїх найсильніших , тепло і любов своїх найдорожчих, знання своїх наймудріших. Згадайте тих, хто пережили важкі часи, і впоралися. Вони  - ваша сила та підтримка , вони завжди з вами. Як і їхня спроможність долати різні перешкоди на своєму шляху. Відчуйте свою вдячність , та їхню підтримку. Ви - ціла планета. І вам є, де вмістити свої емоції та емоції своїх дітей.

    Згадайте свої цінності.

    Знайдіть свої нерушимі маяки на шляху вперед. Наші мрії, наші плани можуть змінюватись і руйнуватися. Наші цінності не зникають ніколи. Напишіть, що для вас є цінним робити в житті? Цінності - це завжди про дію.  Любити і турбуватися про рідних, жити свободою, нести світу красу, бути людяними... що саме є цінним  для вас, що ви робите все життя, іноді навіть не помічаючи бо це є вашою природою?

    Згадайте, що вам потрібно зараз.

    Потурбуйтесь про свій сон, наскільки це можливо. Якщо неможливо спати всю ніч, ставте вдень будильник на 5 -15 хв - полежати з заплющеними очима. 

    Нагадуйте собі про теплу воду, бо ми забуваємо пити, а стрес зневоднює. Про їжу. Про чисті руки, голову і зуби. 

    Знайдіть собі час і простір побути для себе, а не для дітей. Хоч дві хвилинки : закрити очі, зробити повільний вдих, знайти спокій.

        І навчайте своїм прикладом не лише розпізнавати емоції, а й справлятися з ними:

• Ти робиш мені боляче, перестань, я починаю злитися, я не дозволяю тобі кусати мене.
• Я зараз сумую, тому хочу побути в тиші і попити чаю  з ромашкою і обійняти тебе.
• Я зараз переживаю, тому хочу спланувати наші подальші дії. 

1. Просіть про допомогу і підтримку тих, хто поруч. Подругу, сусідку, школу, садочок. Якщо ви надто виснажена емоційно і зриваєтесь на дитині - якомога менше бувайте з дитиною наодинці. Виходьте в люди, запрошуйте до себе тих, кому не потрібно "наводити красу", і можна просто бути собою поруч.
2. Залучайте дітей. Найважливіше, що ми можемо отримати після війни - величезний пласт людей з почуттям безпорадності. Давайте дітям можливість робити щось посильне для них , мати свою часточку відповідальності в житті. Нести сумку, мити чашку, робити бутерброди , слідкувати за іграшкою. 
3. Не вимагайте від себе і дитини неймовірного . Діти в стресі часто регресують, "впадають у дитинство" на крок назад - це нормально, це пройде, не сваріться на це, дайте трошки більше тілесного контакту і потроху повертайте до звичних рутин.
4. Рутини - наше все. За можливості створіть зручний, зрозумілий графік дня і дотримуйтесь його. Не перетворюйте свій день на олімпіаду досягнень. Прості, бажано звичні до війни, рутини - найкраща опора для психіки дитини та мами. 
5. Майте спільне з дитиною та осрбисто своє : це моя чашка, я нелюблю коли з неї пють інші, у тебе є своя. А це твоє ліжко, в ньому ти спиш вночі сам, але вранці ти можеш прийти до мене, я буду тебе міцно-міцно обіймати.

Бережіть себе і своїх дітей!

     

https://youtu.be/xfTiFPgUwDU - Дозволь собі бути щасливим

https://www.youtube.com/watch?v=94vnzpImtKE&t=107s  - Психологічні ресурси людини

Війна проходить не лише по лінії фронту. Війна вже всередині кожного: на лінії фронту вона фізична, поза ним - вона психологічна.

 Настрій людей на війні не менш важливі, ніж справні зброя і техніка. Коли відбувається щось жахливе і неочікуване, люди спочатку відчувають шок, діють автоматично, по програмі виживання, розум намагається перебирати варіанти майбутнього, щоб якось підготуватися до нього - і не може цього зробити. Планування обмежене до декількох годин. Потім повертаються базові емоції, і після шоку можуть прийти, наприклад, відчай, жах, заперечення. Ми масово вирішили відчути ейфорію від того, що ми вистояли перші години і кинулися до бою.  Але йфорія не може триматись весь час - це не економно для ресурсу психіки. Тому треба знати, коливання НАСТРОЮ - це НОРМАЛЬНО. Дуже довго боятися чи тривожитись не вигідно нашому організму, і він знайде як впоратись з цими відчуттями. 

Під час ейфорії всі відчули єднання, ніби ми стали одним тілом, кожен став іншому близьки родичем - так відбувається коли емоції синхронізуються.  І тоді сили у людей мобілізувалися. Але  варто знати, що так само може синхронізуватися й якась інша емоція, і негативна теж. Психологічна війна - це атака на ідентичність кожного, на базові питання: хто Я?, яка моя функція?, що я маю робити. І якщо у військових з цим проблем переважно немає, то у цивільних ідентичність - під сильним ударом.

Саме провина, яку відчувають багато людей, які знаходяться далеко від бойових дій, і є атакою на ідентичність . Провину відчувають УСІ, хто не відчуває безпосередній страх. На фронті немає місця провині, там страшно, а там де не літають снаряди, в тилу - деморалізує провина. І одне і інше почуття вважається нормальним в якихось межах. Але якщо воно нас поглинає - психіка не справляється. 

Важливо не дозволяти провині заморожувати себе в бездіяльності. Не дозволяйте собі думати що якісь ваші справи, навіть, на перший погляд, незначні, не важливі для нашої Перемоги.  24 лютого ми відчули, що ми одне тіло. І психологічно це правда. Кожен має вплив на кожного. Зараз немає неважливої роботи, немає неважливих людей. Допомагати один одному, поширювати інформацію - також дуже важливо. 

Найкращий засіб від атаки на ідентичність - чітко знати свої сильні сторони  і визначити свій сектор оборони. Не потрібно намагатися братися за все одночасно, робіть хоч щось і робіть це добре. 

А коли виникають розчарування і відчай? Рецепт простий - краще перемога для нас стане несподіванкою, ніж доведуть до відчаю пусті очікування. Ми віримо в перемогу, тому ми маємо не чекати її, а працювати й жити в усьому цьому. Придумайте собі якісь рутинні заняття й традиції. Виділіть три - чотири перерви на перегляд новин замість цілого дня.  ЗСУ справляться без нашого перегляду новин, а ось без нашої роботи їм буде важче. І головне - сенс життя, без сенсу людина не може жити.

Настане день і це буде день нашої Перемоги. Назавжди закарбований в календарі!