24 березня – рівно місяць Україна стримує російського окупанта і перемагає ворога. Хоча насправді ця війна триває вже довгих вісім років, просто ми ніби звикли і особисто я ніколи не могла подумати, що в сучасному світі вона може досягнути таких масштабів. Ворог хотів нас розєднати, але ми ще більше згуртувались і готові захищати свою рідну землю.

Військові, добровольці, ветерани, волонтери, рятувальники, лікарі, журналісти, комунальники, мирні українці, які зупиняють ворожу силу голіруч – усі ми показали світу стійкість, мужність, національне єднання у боротьбі за свою Волю та Гідність.

Плани Кремля про бліцкриг зазнали поразки, тому ворог почав терор мирного населення України. Окупанти завдають ракетних ударів по житлових будинках і лікарнях, беруть в облогу цілі міста та розстрілюють гуманітарні коридори. Але ми стоїмо! І будемо виборювати до останнього за свою країну, землю, ідентичність.

Місяць незламності і за цей період ми пережили всі етапи: тяжкий стрес, паніку, страх, тривогу, агресію, апатію... Але важливо памятати  наш ресурс - наша зброя. Ми цивільні люди, маємо зберігати адекватний психологічний  стан, щоб допомогти собі і тим, хто цього потребує. Нам нестерпно болить, але ми будемо йти до перемоги!!!