Як не панікувати під час війни – важливі поради 

Непростий час переживаємо ми - українці, ворог ступив на нашу землю і головним завданням Росії є викликати паніку серед населення. А нам потрібно бути єдиними, вірними своїй державі і зібравши всі сили в кулак не допустити  цього психологічного стану. Цілком природнім є те, що кожна людина відчуває потребу в безпеці. Ті, хто вже був на війні сприймають всю ситуацію трохи спокійніше. А що ж робити всім іншим людям яких охоплює паніка? Загалом через дві- три доби має відбутись нормалізація психологічного стану. Людям вкрай необхідно зараз говорити те, що вони відчувають - це нормальна реакція, але щоб вони себе нормально почували, є кілька методів екстреної психорегуляції.

Перший з них: дихальна вправа, тобто протягом незначного періоду часу робите глибокий вдих, затримуєте дихання, видих, і знову затримуєте дихання, потім знову вдих і так далі. Таких повторів треба зробити 3-4-5.Після цього треба зробити самомасаж голови. За потреба повторити все це кілька разів. Також є інший метод нормалізації психологічного стану, пов'язаний з рухами очей. Треба також зробити вдих-видих і 15-20 рухів очима вправо-вліво, але так, щоб вони не боліли. Цей метод застосовується для терапії посттравматичних стресових розладів (ПТСР).

Крім того, якщо у людини паніка і вона знаходиться в стані ступору – треба примусити її рухатися, тобто ходити, робити якісь звичайні вправи, розмовляти. Якщо людина навпаки сама стає балакучою, багато говорить, то її треба посадити, вона має зробити швидкий глибокий вдих – повільний видих, так кілька разів, після цього можна зробити самомасаж голови.

Як говорити з дітьми про війну?

Варто дитині завжди говорити правду, але без паніки та надмірних емоцій. "Що б це не було (чи повідомлення про замінування, чи звук сирени, чи просто обговорення теми війни), єдиний принцип – це говорити правду. Не треба ніколи нічого приховувати чи ще гірше – вигадувати. Варто правильно підібрати слова, які будуть зрозумілі дитині відповідно до її вікового розвитку. Найкращий варіант – якщо говорити з дітьми про війну будуть батьки. Але звичайно, що школа чи садок також не може бути осторонь. Якщо йдеться про зовсім маленьких дітей, дошкільнят, то до них добре доводити інформацію через казки. Є достатньо багато казок, які стосуються теми безпеки, не лише питання війни". Навіть на прикладі найпростішої казки "Коза-дереза" можна пояснити дитині, наскільки небезпечно є пускати чужого у свою домівку. Окрім того, схожі історії можна моделювати самим батькам. Головне – має бути навчальне спрямування. Можна пограти в ігри, де розіграти історії, як поводитися кожен з героїв. Що варто в цій історії робити й до кого звертатись. Дітям з першого класу можна говорити, що батьки до всього готові, якщо скажімо збирають "тривожну валізу".  Можуть пояснити дитині, що все необхідне мають на будь-який випадок. Нагадати, що поряд є укриття і там можна сховатись. Стосовно старших діток, то у великому потоці інформації навряд чи діти зможуть розібратись, адже цього зробити часто не можуть навіть дорослі. Тому треба пояснити дітям, що краще підійти до дорослих і розпитати, скажімо: "Я прочитав це, поясніть про що йдеться? Чи можна цьому вірити чи ні?" Саме батькам треба в першу чергу фільтрувати новини, які вони черпають з інтернет-простору і правильно визначати, з яких джерел вони беруть відповідну інформацію – аби транслювати дітям лише офіційну і перевірену інформацію. Про війну говорити треба. Варто звертатись до історії й казати про те, що Україна у своїй історії вже пережила низку воєн. Можна розповідати спогади родичів. Такі життєві історії дітей можуть заспокоїти. Пояснювати, що такі ситуації стаються, і так буває, що хтось на когось нападає. Дуже важливо батькам контролювати свій емоційний стан. Коли хтось не може стримати своїх емоцій, хай краще інші особи з сім'ї пояснять усю ситуацію. Але це не має бути катастрофізація, що "все погано". Це мають бути чіткі правила поведінки. Важливо дитині пояснити, що у такій ситуації маємо бути більш обережними, ніж зазвичай. Треба нагадувати, що не можна піднімати нічого на вулиці – незнайомі речі, навіть якщо ці речі залишені в класі, чи діти їх знайшли на подвір'ї школи, чи в туалеті. Натомість потрібно обов'язково повідомити дорослим. Аби вони самі не були до предмета будь-якого незрозумілого безпосередньо близько, не брали його руками". А батькам потрібно пам'ятати, що в контексті війни нічого не варто приховувати. Головне в цій ситуції підтримувати одне одного і вірити в нашу перемогу!!!

День спонтанного прояву доброти

"Доброта - це те, що може побачити сліпий і почути глухий" (Марк Твен)

В нашому жорстокому світі сьогодні багатьом не вистачає доброти та тепла від близьких людей, а  шалений темп життя змушує людей пристосовуватися до реалій буденності. Комусь заважає втома, хтось через справи не помічає того, що відбувається навколо, а інший просто байдуже проходить повз людини, яка потребує допомоги.

Дане свято – це привід згадати про справжні цінності нашого життя і про те, що доброта здатна зцілити від душевних мук і недуг кожного, хто її виявляє!

 Щороку 17 лютого у світі відзначають День спонтанного прояву доброти (Random Acts of Kindness Day). У 1995 році його запровадили в американському місті Денвері і з кожним роком свято почало набувати все більшої популярності. Метою цього дня є заохочення людей до прояву доброти до інших та світу загалом. Спонтанний прояв доброти означає робити щось для іншої людини від щирого серця, без очікувань та особистої вигоди. Найціннішим результатом цього є те, що ці добрі справи приносять користь та радість не тільки одержувачу, але й тому, хто робить ці вчинки та дії. Прояв доброти позитивно позначається як на фізичному, так і на психологічному стані людини.

Психологи пов’язують ці емоції з певними хімічними реакціями в мозку, що відповідають за викид гормону окситоцину. Зазвичай його називають «гормоном любові», що допомагає знизити кров'яний тиск, поліпшити загальний стан серця, підвищити самооцінку, поліпшити настрій. Він надає людині почуття благоговіння, щирої радості та безмежної вдячності. Окситоцин спричиняє виділення хімічної речовини – оксиду азоту, що розширює кровоносні судини. Це трохи знижує кров'яний тиск, а тому окситоцин називають ще «кардіозахисним» гормоном.

Коли людина робить щось хороше для інших, то в неї підвищується кількість лімфоцитів та розширюються кровоносні судини. Це також може стосуватися і тих, хто стає свідками спонтанного прояву доброти. Доброта може посилити почуття сили та енергії, допомагає розслабитися та почуватися менш пригніченим. Американські вчені вважають, що добрі люди менше хворіють та довше живуть.

Згідно з дослідженням японських та американських психологів, проведеним в університеті Квансей Гакуін і коледжі Кобе (Японія), чим більше добрих справ ми робимо, тим щасливіше ми себе почуваємо. На думку вчених, ті люди, які висловлюють іншим свою подяку, ніжність та інші добрі почуття в повсякденних справах, не тільки дивляться на світ з великим оптимізмом, але й фізично почуваються краще.

Доброта сприяє виробленню природних болезаспокійливих речовин – ендорфінів. Коли людина допомагає іншим, її мозок виробляє велику кількість ендорфінів. Вони мають заспокійливу дію, нейтралізують наслідки стресу та знімають депресію. Прояв доброти до інших є і своєрідним антидепресантом, оскільки наші почуття підвищують рівень серотоніну, (відомий, як хімічна речовина «гарного самопочуття») що забезпечує зцілення та заспокоює.

Доведено, що в добрих людей рівень кортизолу (гормону стресу) на 23% менше і вони старіють повільніше, ніж інші люди. Коли людина радісна та щаслива, розуміє, що потрібна іншим, то почуття пригніченого настрою може зменшитися, а старіння сповільнитись.

День спонтанного прояву доброти покликаний підкреслити важливість добрих справ, дій та слів. У День доброти озирніться навколо, допоможіть та підтримайте тих людей, яким це потрібно. Ви можете зробити щось, що допоможе іншому відчути себе краще. Окрім того, варто вчити дітей бути добрими, чуйними до дорослих, стареньких, тваринок, виховуючи в них почуття відповідальності за кожне слово та дію.

Іноді найменший прояв співчуття до інших або й навіть слова «будь ласка» або «спасибі» можуть зробити життя іншого кращим. Бути добрим – це не слабкість характеру, а навпаки – велика сила, що допомагає вижити, залишатися людиною і зберігати найкращі та необхідні якості характеру.

Девізом Дня спонтанної доброти можна вважати слова великого американського класика: «Доброта – це якість, прояв якої ніколи не буває зайвим».

Будьте уважні та добрі до своїх рідних, сусідів та колег! Намагайтеся щодня зробити щось корисне, добре від щирого серця!

Творіть добро!

Краще зробити одну добру справу, ніж сказати сто добрих слів!

Хай світ стає добрішим і гарнішим!

 День Безпечного Інтернету

8 лютого 2022 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.

День безпечного Інтернету (SID/ДБІ) запровадили мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування безпечного та позитивного використання цифрових технологій, особливо, дітьми й молоддю.

Цей день проводиться з метою залучити до дій кожного та кожну, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів.