16 листопада – Міжнародний день толерантності.

Дізнаємося більше про це свято й чому так важливо бути толерантними.

Чому саме 16 листопада

Міжнародний день толерантності було запроваджено за рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО в 1995 році. Саме 16 листопада було ухвалено Декларацію принципів терпимості, яка проголосила рівність усіх людей, незалежно від їхнього етносу, віросповідання або кольору шкіри, а також неприйняття будь-яких форм дискримінації і покарання за геноцид.

Що таке толерантність

Слово толерантність походить від латинського tolerance, що означає «терпіння». Треба сказати, що це поняття існує в різних аспектах, але саме в суспільстві толерантність – це терпимість до думок, поглядів, традицій інших людей. Чи не найвлучніше зумів розкрити концепцію толерантності французький просвітитель Вольтер: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя».

У чому сила толерантності

Важко не погодитися з тим, що краса й чарівність нашого світу зумовлені його різноманіттям. Усвідомлення цього факту – перший крок до толерантності, яка є щитом для всього багатого різноманіття культур. Більше того, саме толерантність є однією з найважливіших умов розвитку кожної держави, а також показник її демократичності.

Як стати толерантним

1. Зрозуміти: якщо хтось відрізняється від вас, це не означає, що він гірший від вас.

2. Навчитися сприймати людей такими, якими вони є, без намагань змінити їх.

3. Цінувати неповторну особистість кожного.

4. Поважати почуття, думки й переконання кожного, якщо навіть вони не збігаються з вашими.

5. Відшукати своє істинне «я» й ніколи не зраджувати йому.

Навчання починається з дітей, яких варто вчити не просто бути «такими як всі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тому й наш Недобоївський ЗЗСО закликає всіх памятати і бути толерантрними, оскільки це є важливою місією кожної людини.

Доброго дня, навчання в нашій школі після канікул розпочалось дистанційно. Думаю, що у багатьох із Вас виникає багато різних питань. Зараз багато людей в різних країнах захворіли. Тому, щоб  вірус не поширювався, щоб люди менше хворіли, особливо, щоб не хворіли діти, вирішили тимчасово закрити школу. Панікувати та хвилюватись не варто . Але, щоб правильно дотримуватись правил карантину, хочу дати Вам декілька порад:

1) Заспокойтеся! Навчіться відокремлювати реальність від чуток. Запам'ятайте: те, що Ви читаєте в соцмережах часто не є фактами. Фактична інформація про вірус може допомогти зменшити тривогу.

2) Будьте активними! Використайте час з користю: займіться самоосвітою, виконайте дистанційні завдання, прочитайте цікаву книгу, перегляньте фільм, зробіть фізичну зарядку.

3) Дотримуйтесь правил гігієни! Часто мийте руки, рахуючи до 30 та протирайте їх дезінфікуючими засобами; робіть провітрювання та вологе прибирання кімнати; виходячи на прогулянку, використовуйте захисну маску, рукавички.

4)  Здійсніть дуже цікавий  віртуальний тур українськими музеями просто неба за посиланням https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/

http://incognita.day.kyiv.ua/museums.html

5) Будьте обачними! Дотримуйтесь порад, підтримуйте гарний настрій і разом ми подолаємо вірус паніки і пандемії!

Якщо ж мої поради Вам не допомогли і Ви відчуваєте занепокоєння, стурбованість - поговоріть про свої почуття з найріднішими людьми, напишіть або зателефонуйте мені.

Бережіть фізичне і психічне здоров'я своє і своїх близьких!

 

Шановні батьки!

До Вашої уваги декілька порад.

За час, поки вони знаходяться поруч з Вами, дорослими, вони чують багато різних версій про те, що зараз відбувається у нас і у всьому світі.

Запам'тайте! Діти реагують на цю інформацію, навіть якщо зовні це ніяк не проявляється. Їх психіка "заражена" тривогою. І якщо з цим нічого не робити, то через місяць-два (а може, й раніше) вона почне проявлятися в різних формах: розлад сну, харчування, поява незвичайних страхів, патологічна прив'язаність до батьків, погіршення поведінки тощо. Такі прояви поведінки найчастіше можуть спостерігатися у дітей молодшого шкільного віку.

Чим це пояснюється?

У віці від 5 до 10 років у дітей з'являються страх втрати батьків і екзистенційні страхи - страх війни, нападів, катастроф, пошкоджень, заражень і т.д. Наявність таких страхів вважається показником "нормального" розвитку дітей. Дорослим зараз нелегко, вони знаходяться в деякому "зміненому" стані, коли необхідно блискавично перебудовуватися і адаптуватися до нових умов. Батьки діляться тривогою в розмовах між собою і цей стан передається дітям. Але їм важливо пам'ятати, що дітям в цих умовах життя необхідно спертися на авторитетну і сильну фігуру батьків, які допоможуть їй впоратися з тривогою.

Що робити дорослим?

* Визнати свій страх (навіть якщо ви не боїтеся зараження, вас можуть налякати зміни в суспільстві).

* Приймати (не заперечувати) страх дитини: "ти боїшся / тобі страшно", "боятися - це нормально", "страх допомагає бути обережним".

* Говорити, що згуртованість та дисципліна допоможе впоратися з будь-якими труднощами. Розробити режим дня, включивши багаторазові процедури гігієни, навчання через он-лайн ресурс та самостійне опрацювання матеріалів, ігри, прогулянки та провітрювання кімнат, фізичну зарядку тощо.

* Не робити тему пандемії головною і основною, в якій зараз живе вся сім'я.

* Зменшити інформаційне занурення дитини в новинні зведення (при дитині не варто переглядати новини на всіх каналах, зачитувати кожен пост зі стрічки, емоційно обговорювати вжиті заходи в державі),

* Збільшити знання про вірус і про запобіжні заходи (можна запропонувати ілюстровану інформацію для дітей, зокрема, МОЗ України та телеканал ПЛЮСПЛЮС запустили ролики для дітей про те, як убезпечитися від коронавірусу "Дізнайся про свою силу" https://www.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=h6Pk5TFoB8I&app=desktop&fbclid=IwAR176cmKV1FVDmcagm-W3F731xFWu2S4iOIG1q_RoIu1Tct7m1BoliVq2Eo). Намагатися відповідати на запитання дітей, подаючи збалансовану інформацію, без емоційного (тривожного) забарвлення. Якщо Ви взагалі не надасте інформації, діти схильні вигадувати зайві катастрофічні історії. Проте забагато інформації також може стати причиною додаткової тривоги.

* Інструктувати дитину, що їй потрібно зробити у разі, якщо з батьками щось станеться і вона не зможе самостійно викликати швидку допомогу (на який номер зателефонувати, яку адресу назвати, які дані про батьків дати, як описати стан батьків і т.д .). На цю тему можна написати / намалювати пам'ятку для дитини і повісити на видне місце.

*Створіть для дитини умови для дистанційного навчання.

* Незважаючи на вік, нехай дитина багато грає. Грайте і Ви з нею (якщо у вас є таке бажання). У грі дитяча психіка краще і швидше опрацьовує несвідомі страхи.

* Разом з дитиною (бажано, на ніч) придумуйте різні історії, казки, де в кінці перемагає добро, розсудливість і здоров'я ...

Бережіть фізичне і психічне здоров'я своє і своїх близьких!